... Ми не цінуємо секс, ми не цінуємо близькість. Ми, як цивілізація, не цінуємо «енергію» або душу. Ми легко розтрачуємо себе. Ми відчуваємо себе приниженими, використаними, навіть своїми власними діями. Ми прагнемо втішитися через «сповіді» (тестування на ВІЛ), щоб запевнити себе, що нам не завдано непоправної шкоди.
І це замість того, щоб зрозуміти істину: кожна взаємодія на такому рівні близькості є важливою, і приводить нас до того, що ми отримуємо у спадщину від іншої людини якусь частину її істоти, так само, як і даємо їй щось своє. Ми обмінюємося матеріалом душі. І ми відкриті - дуже відкриті. І вкрай вразливі. Ми хочемо спілкуватися ніжно, з любов'ю - але замість цього ми «заскакуємо» в секс занадто швидко, і з тими, хто нам не підходить, або ж ми сприймаємо секс як «спорт», і тоді різко вириваємося з близькості, завдаючи собі шкоди. ...
От я, наприклад, вважаю, що подібні проблеми від однієї причини: ми не усвідомлюємо, що у світі насправді Все впливає на Все. А хто розуміє це, той живе так, що залишається цілісним і щасливим. Такі люди існують, не все погано в Данії ;)
ReplyDeleteТак, я згоден.
Delete